Доброго дня усім читачам нашого блогу! Хочемо поділитися з вами цікавою легендою про походження міста Суми.
Геральдичним знаком дореволюційних Сум, як відомо, були три
мисливських сумки, зображених на срібному полі щита. За підставу для
такого герба правила легенда про нібито знайдені тут колись сумки.
Звідси, говорять, і пішла назва міста. Кому не зрозуміло, що ця легенда
не має під собою ніякого реального грунту? Адже й справді, хто це міг за
давнього часу, коли наш край був ще не заселений, полювати тут на
дичину та ще й залишити мисливське спорядження на спогад про свою
фантастичну мандрівку?
Так само безпідставною, а водночас і тенденційно-націоналістичною
треба визнати спробу деяких авторів вивести назву міста Сум від
українського дієслова «сумувати» або іменника «сум». Суми, говорять
згадані автори, дістали таку назву тому, що їх перші поселенці
засумували за тими місцями, звідки сюди прибули.
З цього твердження виходить, що новозбудоване місто якийсь час не
мало власного імені: підшукують йому таке ім'я тільки тоді, коли в його
жителів нібито «стабілізувалося» почуття суму, яке, до речі, в цей час
не могло бути їм властиве.
Згадаймо, справді, тодішню історичну обстановку. Українські селяни і
козаки переселювалися на вільні простори південного порубіжжя
Російської держави, щоб позбутися нестерпного шляхетського гніту. На
Слобожанщині зустрічали їх з братерською гостинністю і дбайливо
влаштовували на постійне проживання в ще необжитих до цього, але зручних
місцях, які відтоді ставали новою батьківщиною знедолених переселенців.
Так, зокрема, влаштував московський уряд і тих українських
емігрантів, які в 1652 році прибули в наші місця, в район нинішніх Сум.
Для них воєвода Арсеньєв, як говориться в одному документі, «відміряв
вгору і вниз по річці Пслу та обабіч по десять верств», щоб їм «землею, і
сіножатями, і лісами, і всякими угіддями у своїх місцях і урочищах
володіти й цареву службу служити».
Місто будувалося в межах Російської держави, під наглядом російського
воєводи, отож йому дали і російську назву: «Сумін город». Саме так
спочатку іменувалося в усіх документах наше місто.
Ключ для пояснення такого його найменування знайти неважко.
Найдавнішими назвами в географічній топоніміці справедливо вважають
назви річок. Зрозуміло, чому це так. Ріки відігравали дуже важливу роль в
житті наших предків. Під час переселень ріки вказували людям напрямок.
Вони служили за найзручніший засіб зв'язку. Вони годували, поїли. По
ріках відбувалося розселення людей. Отож не дивно, що від рік
успадкували свої імена численні міста нашої країни, в тому числі Москва,
Свіяжськ, Оскол, Жиздра, Хорол, Острогорськ й інші. В нашому краї це
саме треба сказати про такі однойменні з ріками населені пункти, як
Ромни, Конотоп, Шостка, Грунь, Есмань, Терни, Вири, Клевень, Сироватка
тощо.
Суми засновують на правому березі Псла, на місці старого городища,
саме там, де в Псьол вливалась річка Сума, яка в свою чергу приймала тут
у себе річку Сумку. По імені річки Суми було названо й побудовано біля
неї місто.
Але може виникнути питання: чому нове місто не успадкувало назви
річки Псла, набагато більшої проти своєї притоки Суми з Сумкою?
Пояснюється це тим, що назву Псьол було вже одного разу використано в
російській географічній номенклатурі. «Городом на Псле» звалося
побудоване за наказом Івана IV в гирлі Псла місто-фортеця. Проіснувало
воно, правда, недовго. З дипломатичних міркувань, у зв'язку з зміною
політики щодо Криму, Іван IV змушений був ліквідувати місто на Пслі.
Відтворювати його назву, хоча б і щодо іншого пункту, звичайно, не
годилося. Тому-то й нове місто, засноване в 1652 році на Слобожанщині,
назвали Суміним городом, тобто місто на річці Сума. В народі почали його
звати дещо інакше: просто Сумами.
Через короткий час така назва стала офіційною.
Цю інформацію ми знайшли на сайті Сумської міської централізованої бібліотечної системи
http://library-sumy.com/sumy/name/
ЇЇ автором був відомий сумський краєзнавець Павло Андрійович Сапухін.
